@olenazelenska_official

«Жителі Британії зіткнулися зі складним вибором. Їм треба оплачувати утримання будинків, у них зросли ціни на електроенергію та паливо. Що б ви сказали людям, які дуже хочуть допомагати українцям, але переживають за те, як вони зможуть оплачувати рахунки і власне прожиття?» – запитала в мене ведуча @bbcnews Лаура Куенсберг (Laura Kuenssberg). «Розумію, що ситуація дуже важка. Хочу нагадати, що коли у світі відбувається підвищення цін, це саме відбувається і в Україні. У нас також усе дорожчає. Але водночас у нас вбивають людей. Щодня», – відповіла я. Додам: вважаю, що не можна знецінювати нічиї проблеми. Друзі України мають право хвилюватися про свої рахунки. Але це і є прояв російської агресії, економічний вимір цієї війни. Саме це я маю на увазі коли кажу, що агресор напав не лише на Україну, а й на решту світу. Наші міста ворог бомбардує, на міста ЄС і Великої Британії він впливає економічно. Ось чому ми з вільним світом – по один бік фронту. Ось чому нам якнайшвидше потрібна перемога – спільна перемога.

Два нових реанімобілі від Сербії, українські важкопоранені військові на лікуванні в Бельгії та Іспанії, вихованці з українських дитбудинків в евакуації в Австрії, 270 тонн гуманітарної допомоги від Північної Македонії. 🤝 Підтримка міжнародних зв'язків, систематична комунікація, київський Саміт перших леді та джентльменів – все це в комплексі приносить свої результати у вигляді допомоги Україні. Бо навіть у дистанційному форматі ми з першими леді – команда однодумниць і однодумців. Щотижня обговорюю з колегами те, що вдалося зробити й що плануємо далі. Цього разу поспілкувалася з першою леді Північної Македонії Елізабетою Гьоргієвською, дружиною Прем’єр-міністра Бельгії Аннік Пендерс, дружиною Глави Уряду Іспанії Марією Бегоньєю Гомес Фернандес, з першою леді Сербії Тамарою Вучич та дружиною Федерального президента Республіки Австрія пані Доріс Шмідауер. Говорили про наших вимушених переселенців у їхніх країнах, адаптацію та розвиток, і, звісно, про потреби українців на батьківщині, про освіту для українських дітей, працевлаштування наших жінок, медичне обслуговування для всіх. Мої колеги як ніхто розуміють, що сьогодні серце світу б’ється в Україні – саме так називалася одна з панелей цьогорічного Саміту в Києві. Від нас усіх залежить, яким буде цей пульс.

Можливість робити звичні речі обома руками – вперше з березня. Нарешті вона є в Саші Філіпчук – дівчинки, яка дивом вижила, потрапивши з родиною під обстріл у Бучі. Я вже не раз розповідала про цю хоробру дівчину. Як пораненою вона майже добу ховалася з мамою, чекаючи на допомогу. Як кілька днів пішло на те, щоб вивезти їх з окупованого міста, яке постійно обстрілював ворог. Як весь цей час Саша терпіла неймовірний біль. А сьогодні хочу поділитися радісною новиною: у Саші нарешті є нова «рука». Це найлегший у світі протез TrueLimb – унікальна розробка Unlimited Tomorrow, Inc, клініки у Нью-Йорку, яка в межах ініціативи Unlimited Tomorrow Global Initiative (UTGI) безкоштовно надала дівчинці протез. Поїздку організували та оплатили за програмою Nezlamnі спільно з Посольством України у США, Послом України у США Оксаною Маркаровою та Ukraine House. Тепер Саші потрібно навчитися керувати протезом. Але я впевнена: вона впорається. Бо ця мужня дівчинка стійко витримала таку кількість випробувань, що сльози навертаються на очі, коли бачиш, як вона з усмішкою пробує рухати пальчиками. Саша з родиною полетить до Канади, поки в Україні ще небезпечно. І я бажаю їй, щоб на цьому весь жах пережитого залишився позаду. Бо Саша, як і всі українські діти, заслуговує на повноцінне життя без болю й обмежень.

Коли діти вчаться, наша країна перемагає. Вона сильнішає знаннями та мріями. Тож я вітаю всіх нас із початком нового навчального року. Не лише дітей, батьків та освітян. Це свято важливе для всіх українців, адже українського Першого дзвоника могло б не бути. Української школи, у якій вивчають Лесю й Франка. Уроків рідної мови та рідного краю. Могло б не бути історії України. Принаймні так нам погрожували в лютому… А сьогодні ми відзначаємо українське 1 Вересня. Я вдячна нашим захисникам, завдяки яким – нехай у частині шкіл – цей дзвоник пролунає наживо. Спасибі вчителям, які ведуть уроки онлайн і у сховищах. Успішного нам навчального року попри все. Повертайтеся до навчання, любі діти. Поки ми повертатимемо вам нормальне життя.

Екскурсії грецьким Акрополем, Женевська Рив’єра, португальські аквапарки, прогулянки лісовими стежками Литви, вивчення мов, бесіди з психотерапевтом, засмага, нові друзі, нові сили… Це лише дещо з того, як провели літо українські діти – тимчасові переселенці, діти військових і поліцейських, діти з деокупованих і тимчасово окупованих територій, ті, хто втратив батьків і дім… Три місяці тому я звернулася до колег – перших леді – та наших посольств у різних країнах з проханням організувати для українських дітей літній відпочинок. Щоб попри війну вони відчули літо, безтурботність, дитинство. Відгукнулися понад 20 держав! Латвія, Хорватія, Литва, Іспанія, Франція, Грузія, Греція, Словенія, ФРН, Швеція, Швейцарія, Чехія, Австрія, Італія, Кіпр, Португалія, Чорногорія, Албанія, Естонія, Фінляндія, Туреччина, Молдова, Японія організували літні табори, екскурсії, розваги, реабілітацію для тисяч маленьких українців. Завжди кажу, що окреме завдання дорослих зараз – відвоювати для наших дітей дитинство, повернути їм те, що забрала російська агресія: відчуття безпеки й довіру до світу та його можливостей, відкритих перед ними. Гадаю, завдяки зусиллям стількох країн і наших посольств це вдалося. Дякую всім причетним за літо для наших дітей!

16-річна Аліса Міхєєва пережила разом з родиною в Охтирці найстрашніші часи – місто одним із перших прийняло бій з російським нападником. Тато дівчинки – журналіст, залишався в місті, щоб висвітлювати події. Аліса теж уболівала за улюблену справу – напередодні війни відкрила шаховий клуб у місцевому палаці культури. Та вже за кілька днів палац зруйнували російські бомби. Аліса відновила роботу клубу, щойно ворог відступив. Навчає однолітків гри в шахи, провела вже близько ста занять, організовує турніри. Дівчина каже: «Якщо я можу сьогодні допомогти своїй країні, то робитиму те, що вмію, адже не можна почуватися цілковито щасливим, ігноруючи чужий біль». Рада була вручити Алісі нагороду Дитячого фонду ООН – UNICEF YOUTH AWARDS. Цього року її вручають уперше, і присвячена вона молоді, яка не стоїть осторонь під час війни. Номінанти – зовсім юні люди, які допомагають особам з інвалідністю, дітям, реалізують освітні проєкти, надають психологічну допомогу, підтримують літніх людей, розвивають свої громади, допомагають тваринам. Коли кажуть, що молодь – наше майбутнє, то це не формальні слова. Сьогодні побачила наше майбутнє – в Алісі та десятках її ровесників. Відчуваю його в тисячах молодих українців – сміливих, самовідданих, творчих, які зроблять (і вже роблять!) Україну найкращим місцем у світі.

Ніхто не зупинить ідею, час якої настав. Про це — учорашня зустріч у Бучі з Говардом Баффетом, з яким ми поновлюємо реформу шкільного харчування й запускаємо проєкт «Фабрика-кухня». 🇺🇦

Буча. Важко висловити всі емоції, які відчуваєш тут. Як і для кожного українця, для мене це місце невимовного болю за закатованими Росією співвітчизниками. Та водночас Буча жива! Вона відновиться й буде не лише місцем пам’яті про російські злочини, а й місцем нового повноцінного життя. Тому саме тут починаємо реалізацію великого проєкту – «Фабрика-кухня». Це частина нашої реформи шкільного харчування ще з мирного життя – ми планували побудувати великі підприємства, які забезпечуватимуть харчуванням десятки навчальних закладів. Реформу перервав російський напад. У перші місяці повномасштабного російського вторгнення, як ми всі пам’ятаємо, йшлося вже не про принципи харчування, а про те, щоб дітям і дорослим було що їсти взагалі… Але зараз ми розпочинаємо навчальний рік. Це те, чого дуже не хоче агресор – щоб наші діти навчалися й мали нормальне життя. Але вони обов’язково здобуватимуть знання. І в них буде найкраще здорове харчування, як ми й планували ще до російського нападу. І, зокрема, завдяки першій у країні фабриці-кухні здорове харчування отримають учні постраждалої Бучанської та сусідніх громад – Бородянки та Немішаєвого. Загалом кухня зможе готувати до 10 тис. порцій на день. І забезпечить харчуванням понад 30 шкіл Бучанської, Бородянської, Немішаївської громад. Проєкт стане можливим завдяки фінансовій підтримці мецената й бізнесмена пана Говарда Баффета. Він особисто сказав мені, що хоче брати участь у відновленні України. Закликаю до цього й інших потенціальних доброчинців: відновлення вже почалося, долучайтеся! І нормальне харчування для наших дітей – одна з найважливіших його складових.

Українці в одному з найвеличніших палаців Австрії – Шенбрунні. По відеозв’язку привітала наших вимушених переселенців із Днем Незалежності, який Україна відзначила попри масовані російські обстріли. Також подякувала Австрії за безпеку й прихисток для найціннішого, що ми маємо, – наших людей. Ми ж робимо так, щоб нові й нові країни говорили з українцями рідною мовою. Сьогодні приєдналася до запуску українського аудіогіда в Шенбрунні. Таких у межах мого ще довоєнного проєкту – вже понад 40 у світі. Але в ці пів року, що агресор веде проти нас повномасштабну загарбницьку війну, аудіогіди – не просто туристична опція, а цивілізаційний фронт, де перемагають мова та культура. Цими днями аудіоекскурсії з’явились і в інших країнах: ✅ Українською заговорив Національний музей у Чехії. Особливо цінним для мене є те, що цей гід підготували з допомогою музею імені Дмитра Яворницького в Дніпрі. ✅ Наша мова звучатиме в Единбурзькому замку в Шотландії (Велика Британія). Це середньовічна фортеця, оспівана в місцевому фольклорі. ✅ Екскурсію українською можна послухати і в Музеї імміграції в бразильському Сан-Паулу. Він розповідає історію представників 60 національностей (серед яких і українці), котрі у XIX та XX століттях прибували в цю країну, зокрема рятуючись від тодішніх воєн… Дякую всім причетним, українським посольствам у Австрії, Великій Британії, @emb_ua_prague, Бразилії та їхнім урядам за те, що це стало можливим. У культури багато мов. В агресії лише одна – руйнування. Тому я вірю, що культура та її розмаїття переможуть! 🇺🇦 📷 Museu da Imigração 📷 Schloß Schönbrunn Kultur- und Betriebsges.m.b.H., Severin Wurnig

Мама та двоє хлопчиків були вдома в селищі Чаплине, коли прилетіла перша російська ракета. З-під завалів дістали сусіди. Але не всіх живими – 11-річна дитина загинула... Наступні російські ракети, які поцілили в місцеву залізничну станцію, вбили ще одну дитину – шестирічний хлопчик згорів в авто поряд… Тепер, коли пошукові роботи завершено, ми знаємо, що внаслідок російського удару по мирному селищу на Дніпропетровщині загинуло 25 людей… Росія і далі вбиває наших дітей і руйнує наші сім’ї. І особливо держава-терорист хотіла нам горя саме в День Незалежності – обстріли не вщухали по всій країні. У лікарнях – поранені, найменша з них – дворічна дівчинка з Дніпропетровщини… Коли в мене запитують, що найжахливіше було за ці пів року російської агресії, я чесно кажу, що найжахливіше – щоразу. Щоразу, коли гинуть мирні люди, діти в Харкові, Одесі, Миколаєві, Чернігові, на Сумщині, Київщині, у Краматорську, Кременчуку, Вінниці… Тепер найжахливіше сталося в Чаплиному. В День Незалежності, яку держава-терорист так і не змогла в нас відібрати. За що й мститься мирним людям. Чи треба казати, що так не має бути? Що діти не повинні горіти в автівках і гинути від ракет? Я хочу, щоб весь світ побачив Чаплине. Щоб запам’ятав новий злочин Росії, як запам'ятаємо ми.

Наші діти народжуються – незалежно від того, що пологи приймають у сховищах. Наші медики рятують поранених – незалежно від того, наскільки понівечена дорога до лікарні. Наші вчителі відмовляються навчати чужої історії – незалежно від того, чим їм погрожують окупанти. Наші люди висаджують квіти в парках – незалежно від того, що вчора туди прилітали снаряди. Незалежно від того, вдома ми чи тимчасово за кордоном, усі ми сьогодні б’ємося за нашу незалежність. Зі святом нас, українці! Ми і є незалежність! 🇺🇦 Video by @banda.agency

У нашій столиці – «парад» потрощеної техніки ворога. У наших зранених містах народжуються діти. Наші люди вірять у ЗСУ. Наші Збройні Сили вірять у наших людей. І всі ми віримо в себе. Наш прапор підіймають по всьому світу, і по всьому світу звучать привітання українською. Наші сльози ще не висохли. Але ми хочемо й будемо усміхатися. Це День Незалежності під час війни за незалежність. Боротьби за кожного з нас. За кожну домівку та кожну родину. Бо Україна – це всі ми. З Днем Незалежності, Україно! З Днем Незалежності – вистражданої, відвойованої, захищеної та заслуженої. І нехай скоро ми так само скажемо одне одному: «З Днем перемоги!»

Познайомилася з психологами та соціальними працівниками, які надають допомогу у Львівському палаці мистецтв. Тут обладнали центри підтримки військовослужбовців та їхніх родин, вимушених переселенців і загалом тих, кого зачепила російська агресія. Вміння допомагати – це точно про українців.

Учора на власні очі побачила, як надають допомогу маленьким пацієнтам з онкологією у #особливадитячалікарня, що у Львові. Це був зворушливий візит: вперше проводжала наш далеко не перший «конвой життя»: українські медики підготували та відправили на лікування за кордон сімох дітей з онкологією.

Наталя та її донька Яна з Краматорська вчаться ходити на високотехнологічних протезах. Саша з Гостомеля ось-ось матиме хай-тек руку, яка функціонуватиме, як справжня. Все це для поранених унаслідок російських обстрілів українців зараз роблять у США завдяки нашому спільному проєкту з Посольством України в США та Ukraine House. Але скоро повернути всі відібрані агресором можливості можна буде, не виїжджаючи з України. Незабаром наші лікарі зможуть робити те саме на батьківщині. На Львівщині створюють клініку @superhumans.center, щоб такі люди, як Наталя, Яна, Саша, відчули, що вони – справжні супергерої, яких випробування зроблять лише сильнішими. Це дуже важливо – навчитися надавати таким постраждалим допомогу саме вдома, в Україні. Я завжди наголошую у своїх проєктах із безбар’єрності: Україна має стати найкомфортнішою, людиноцентричною країною. Де ні для кого немає перепон, де всі громадяни – суперлюди із суперможливостями. Отже, до роботи нового закладу з протезування та реконструкції понівечених частин тіла будуть залучені найкращі медичні фахівці зі США та ЄС – загалом тут працюватиме понад 100 лікарів. Уже приєдналися й світові знаменитості, зокрема співак @theofficialsting і його дружина, кінорежисерка @trudiestyler, CEO та президент фонду родини @RichardBranson @VirginUnite @jeanoelwang, актор @lievschreiber, відомий американський винахідник та інноватор, засновник компанії @notimpossible Мік Ебелінг. А також світила медицини – американський черепно-лицевий хірург Пітер Константино, кандидат медичних наук, кардіолог, головний лікар @edem.clinic @oleksiibashkirtsev. Клініку Superhumans започаткував бізнесмен @stavnitser_andrey. Ще один засновник проєкту – Філіп Грушко, член наглядової ради TIS і координатор інвестиційних угод на українському ринку. СЕО стала @rudnieva_olga, колишній багаторічний керівник Благодійного фонду «АнтиСНІД» в Україні. На запрошення команди Superhumans радо долучаюся до роботи як членкиня правління. Агресор намагається відібрати в українців повноцінне життя та можливості. І саме тому наше завдання – якнайшвидше повернути їх пораненим співвітчизникам, нашим суперлюдям. Це також надважлива частина нашої перемоги.