&
Моє сердце зупинялось не раз в агонії тікаючи від фраз.
Шукаючи, щось щоб могло поєднати всіх нас
Я йшла вперед бачачи примарне світло,
Що світило кудись в пошуках теплого вітру,
Рятуючись від холодних обіймів зими.
Що шукала мене скрізь і навіть в пітьмі
Не давала посміхнутись, забираючи останні паростки літа
Все ж, мене манило - це яскраве, фіолетове світло.
І неначе фенікс поверталась знов.
Щоб ще раз відчути цей біль і чорну любов,
Злодійкою стати і знищити світ
Перетворивши все на попіл втрачених днів.
Заглушивши крики своєї душі
Отримавши вічну тишу, своєї малої біди
Троянди розцвіли назавжди,
На місці де поховала власні роки.
Вірш написаний в співавторстві @bohemian.nn.nn.13 & @august.asm 🥀🥀
#вірші#поезія_українською #поезія_душі #вірші_українською #лірика #література #творчість #українське #лірикаукраїнською #творчість #моївірші #поезіядуші #сумнапоезія #віршіпросмерть #віршіукраїнськоюмовою #поезія21століття#сучукрліт
