Знаєте, сьогодні вранці йшла вулицею і чогось (це не спроба блиснути патріотизмом oder so) і просто почала собі під носа наспівувати наш Славень. На словах «ще у нашій Україні доленька наспіє» я заплакала.
За ці роки війни, яка почалася у 2014 році, коли росія вторглася на нашу землю, дуже багато відбулося змін в країні - зовнішніх і внутрішніх. Україна почла свій шлях до себе самої. Свідомість людей змінювалася поволі і цей процес триває досі. До повномасштабного вторгнення, однак, далеко не всі визначилися із самоідентифікацією. Визначаються і до сьогодні. Досі чутно російську мову від багатьох. Я і сама балакала здебільшого російською до лютого 2022. Але зараз саме той час, коли українцю в собі потрібно дати вийти назовні. Я не збираюся нікому ї**ти мозок з приводу мовного питання - кожен вільний балакати тією, якою хоче. Але при цьому не забувайте, що державна, національна у нас одна - українська.
А согодні у нас свято - День Державного Прапора України. Вітаю всіх нас, українців, і тих, хто любить Україну! Наш стяг - це символ чистого неба і золотих полів на нашій землі.
Я бажаю нам всім мирного і чистого неба над Україною. Я бажаю скорої перемоги у цій національно-визвольній війні і щоб в наших полях знов колосилася пшениця під сонцем❤️🙏🏻
Я люблю свою країну.
Дай Боже їй очиститися від покидьків і нехай настане процвітання.
СЛАВА УКРАЇНІ! 🇺🇦❤️