Я знаю, що ти мене пробачиш...
Макс!
Цей пост сьогодні я присвячую тобі.
Ти моя опора і підтримка, моє друге крило. Хвороба братика забрала у тебе материнську турботу і ласку. Вибач, що не була поруч тривалий час🙏 Вибач, що не обійняла, коли тобі було важко🙏 Вибач мене, що не вислухала, не поцікавилися твоїми мріями та бажаннями🙏♥️
Ти надто швидко подорослішав... Хоч тобі лише 12 років, ти завжди розумів і підтримував мене. Вибач, що і зараз ми далеко один від одного🙏 Сподіваюся, що це не надовго😔 Люблю тебе всім серцем ❤️обіймаю 🤗 і прошу Господа , щоб оберігав тебе на всіх твоїх дорогах, вдень і вночі🙏